На даний момент чисельність ВІЛ – інфікованих в світі перевищує 30 000 000. По темпам розвитку ВІЛ - епідемії Україна займає перше місце в Європі. За даними UNAIDS в нашій країні інфіковано понад 1 % населення. І тільки кожен другий знає про це.

За даними Фонду Олени Пінчук «АНТИ СНІД» за 10 місяців 2012 року було зареєстровано 17 132 нових випадків ВІЛ-инфекції (з них у 3 344 дітей до 14 років). Отже, щоденно в 2012 році діагноз ВІЛ встановлювали 56 українцам. Всього з 1987 року в Україні офіційно зареєстровано 219 919 нових випадків ВІЛ- інфекції ( з них 36 099 дітей). З 1987 року до жовтня 2012 від СНІДу в Україні померло 27 830 людей, з них 321 випадок – дитяча смертність.

Вперше СНІД було зареєстровано в 1981 році в США, а вже в 1983 визначили вірус, що викликає це захворювання. З того часу темпи росту захворюваності збільшувались з катастрофічною швидкістю.

Як же впливає СНІД на психіку людини?

Психічні порушення при СНІД різноманітні: від неврозів до важких органічних вражень головного мозку. Умовно всі психічні порушення можна розділити на дві групи: перша – пов’язана з реакцією особистості на факт захворювання СНІДом; друга – як результат загальної інтоксикації, органічного ураження головного мозку.

Сам факт наявності невиліковного захворювання виступає в якості постійного психотравмуючого фактору. Згодом, після того як в оточенні ВІЛ - інфікованого дізнаються про його статус, хворий стикається з другою не менш важливою проблемою – соціальна ізоляція. Від хворого відвертається суспільство, виникають внутрішньосімейні і соціальні проблеми, що значно ускладнюють їх життя. Саме з цим фактором пов’язуюють велику частоту суїцидів серед цих осіб.

Сукупність усіх цих чинників у хворих на СНІД викликає негативну реакцію, призводить до реактивних психічних розладів. Звичайно, не слід забувати про фінансові проблеми, які виникають у цих осіб, що не сприяють поліпшенню психічного стану людини.

Розглянемо групу психічних порушень, пов’язаних із органічним ураженням головного мозку. Ще до того, як у хворих діагностують це захворювання, виникають такі психічні порушення: виникає апатія, знижується працездатність та настрій, порушується сон.

Першою «ластівкою» може бути депресія, невдовзі приєднуються ідеї самозвинувачення, відчуття безвиході, які в подальшому можуть трансформуватись в суїцидальні думки. Часто на підґрунті вищеописаних симптомів виникають нав’язливі думки ( виникають страхи зараження родичів побутовим шляхом – хоча хворі і розуміють що це неможливо, та не можуть перебороти сумніви). ВІЛ – це нейротропний вірус (в першу чергу вражає нейрони). Саме цим і пояснюється ранні зміни психіки людини.

З розвитком захворювання наростають і психічні порушення, зміни особистості.

Виникають дисфорії, хворі стають злісними, агресивними, виникають психопатоподібні стани, відчуття тривоги, панічного страху, іноді спостерігаються епілептиформні напади. Зустрічаються також випадки анорексії. З прогресуванням захворювання наростає органічна симптоматика: виникають епізоди потьмарення свідомості, особливо делірії (стан потьмарення свідомості, що супроводжується напливом яскравих зорових галюцинацій, маренням і моторним збудженням), галюцинози, гострі параноїдні психози, депресивні та маніакальні стани. Досить швидко може розвинутись афазія (порушення мови пов’язане здатності розуміти мову), когнітивні порушення (до когнітивних функцій належать: пам'ять, увага, орієнтування у місці перебування і часі, мова, сприйняття, здатність засвоювати і зберігати моторні навички). Перебіг захворювання може бути блискавичним, або прогресувати протягом багатьох років. На комп’ютерній томографії головного мозку виявляють атрофію кори.

Слід зауважити, що під дією ВІЛ часто до основного захворювання приєднуються нейроінфекція, що проявляється підгострою енцефалопатією , або її ще називають СНІД – деменцією (характеризується швидкою втратою інтелекту, дрижанням, центральними парезами кінцівок , атаксією- порушення координації рухів). Кінцевою стадією є кахексія( вкрай важке виснаження організму). В клінічній картині психічних порушень при ВІЛ можна знайти всі відомі психопатологічні симптоми.

Щодня ми чуємо про те що в Україні панує ВІЛ – епідемія. Когось це непокоїть, та на жаль більшості байдуже. Якщо раніше хвороба розповсюджувалась лише серед груп ризику, і це давало нам оманливе відчуття безпеки, то тепер вона вийшла за ці рамки і ВІЛ – інфекція розповсюдилась на всі соціальні і вікові групи населення.

Та ми все ще вважаємо, що це ніколи не торкнеться нас. За результатами опитування більшість респондентів має «розмите» уявлення про ВІЛ. Чому? Відповідь у тій байдужості, з якою ми сприймаємо цю інформацію - ми бачимо лише цифри. Та за цією статистикою приховані понівечені долі людей.