Василь Петрович Кузнецов - син чиновника, уродженець м. Пермі. Після закінчення пермської гімназії, він вступив до Військово - медичної академії, і отримавши в 1882 р. звання лікаря, до 1888 р. займався в лікарні доктора Фрея в Петербурзі. В 1888 р. отримав ступінь доктора медицини і в тому ж році був призначений на посаду старшого лікаря лікарні "Всіх скорбящих". В 1892 р. був призначений старшим лікарем С.- Петербурзької лікарні св. Пантелеймона, а з 24 жовтня того ж року перебував на посаді директора Казанської окружної лікарні до 1-го серпня 1896 р. Потім був переведений до м. Вінниці директором щойно збудованої на той час окружної лікарні, в будівництві якої брав участь з 1893 р.

Василь Петрович Кузнецов, володіючи видатним адміністративним талантом, блискуче виконав покладене на нього завдання обладнання Вінницької лікарні, створивши з неї взірцевий заклад, наскільки це було можливо зробити в такий короткий строк з часу її існування.

З річного звіту лікарні за 1899 р., складеного В.П. Кузнецовим, видно, що при лікуванні хворих дотримувались найбільш передових на той час поглядів на їх лікування та утримання. Так у звіті зазначалось :"Лікарня за своїми розмірами є одним із великих лікувальних закладів не Тільки Південно - Західного краю, а й всієї Росії".

"При влаштуванні внутрішнього затишку у відділеннях і одягу хворих взято до уваги основні умови: простоту, міцність і можливу відповідність характерові хворих - умов, схожих до таких, в яких вони жили до надходження в лікарню".

"В лікарні ніколи не використовуються зв'язування, одягання гамівних сорочок та інше...".

"Лікування душевнохворих проводиться двояко: фізичне і психічне...".

Широко використовувались водотерапія (купання в річці, ванни, вологі обгортання та інше), електропроцедури. "Психічне лікування виконувалось всім режимом лікарні. Всі дії і слова медичного персоналу серед хворих були спрямовані на те, щоб справити сприятливий вплив на розладнаний психічний стан хворих. Із основних моментів слід відзначити безпосередній вплив на хворих лікарського персоналу, і під керівництвом останнього і всього медичного персоналу". "Велике і незмінне значення в лікуванні має праця, правильно організована робота душевнохворих. Хворі в лікарні працюють охоче, без всякого примусу, не тільки з користю для власного здоров'я, але й з матеріальною вигодою для лікарні".

В.П. Кузнецов першим проявив ініціативу і зробив спробу залучити земських лікарів до надання психіатричної допомоги населенню. Так, в 1899 р. з цією метою на базі лікарні він провів першу конференцію для земських лікарів.

В останні роки життя він був залучений до проектування і будівництва іще одного велетня - Віленської окружної лікарні.

Помер Василь Петрович від септикопіемії на основі септичного дифтериту на 42 - му році життя.

Поховали В.П. Кузнецова в м. Вінниці на території лікарні.