ВОПНЛ ім. акад. О.І. Ющенка

Інсульт : неврологічні та психіатричні аспекти

Людмила — Tue, 05 Feb 2013 16:56:45 GMT

Інсульт – це важке і дуже небезпечне порушення мозкового кровообігу, яке призводить до відмирання мозкової тканини, через недостатність живлення, в результаті чого відбувається трамбування, або розриви судин мозку. Інсульт — друга за частотою причина смерті людей в усьому світі і основна причина довготривалої непрацездатності.

$CUT$

Інсульт - це стан, що потребує невідкладної медичної допомоги, оскільки своєчасне надання медичної допомоги може звести до мінімуму пошкодження головного мозку і можливі ускладнення захворювання.

Мозг — это надежная биологическая система, построенная из ненадежных элементов. Джон фон Нойман.

В свою чергу хочу відмітити що мозок людини це скарбниця таємниць, які людство намагається дослідити протягом усього свого існування.

Інсульт виникає тоді, коли припиняється або значно послаблюється надходження крові до частини головного мозку. В результаті цього, мозок не отримує в достатній кількості кисень та необхідні йому поживні речовини. Через кілька хвилин клітини мозку починають помирати.

Багато факторів можуть збільшити ризик розвитку інсульту. Деякі з цих факторів також збільшують ризик розвитку захворювань серця.

Фактори ризику інсульту

Наявність у родичів інсульту, інфаркту
Вік 55 років і старше.
Високий кров'яний тиск. Ризик інсульту починає рости з ростом артеріального тиску вище 115/75 мм рт.ст.
Високий рівень холестерину - загальний рівень холестерину вище 5,2 ммоль/л.
Куріння сигарет або пасивне куріння.
Діабет.
Надмірна вага (індекс маси тіла від 25 до 29) або ожиріння (індекс маси тіла від 30 і вище).
Відсутність фізичної активності.
Серцево-судинні захворювання, у тому числі серцева недостатність, вада серця , або порушення серцевого ритму.
Гормональна терапія.
Вживання алкоголю, або наркотичних речовин.

Основні симптоми

Порушення ходи.
Порушення мови і розуміння слів.
Параліч або оніміння на одній стороні обличчя або всього тіла.Ви можете відчути раптове оніміння, слабкість або параліч на одній стороні тіла. Спробуйте підняти обидві руки над головою. Якщо одна рука починає падати, у Вас може бути інсульт. Аналогічним чином, з одного боку рот може спадати вниз при намаганні усміхнутися.
Порушення зору з одного або обох боків.
Головний біль. Раптовий сильний "грім серед ясного неба" головний біль, який може супроводжуватися блювотою, запамороченням або порушенням свідомості.

Якщо Ви помітили будь-яку з вказаних вище ознак, навіть якщо вона змінюється або зникає, негайно викликайте швидку медичну допомогу. У випадку інсульту кожна хвилина на рахунку. Не чекайте, навіть якщо симптоми інсульту починають зникати. Чим пізніше почати лікування інсульту, тим більша ймовірність пошкодження мозку та виникнення інвалідності. Щоб забезпечити максимальну ефективність лікування інсульту, необхідно доставити хворого в лікарню протягом 60 хвилин від появи перших симптомів.

Інсульт — друга за частотою причина смерті людей в усьому світі і основна причина довготривалої непрацездатності.

Які перші психічні прояви можна спостерігати у хворих на інсульт?

Перш за все слід відзначити досить частий симптом, як афазія – порушення мови. Воно може бути пов’язане з неможливістю вимовляти слова, або нерозумінням мови. Нерідко виникають труднощі з рахунком, впізнанням чи запам’ятовуванням чисел, або дати.

Як можуть вплинути ці порушення на якість життя?

Порушення мови призводить виключення людини з кола спілкування, що призводить до відчуття самотності та соціальної ізоляції, що у значній мірі перешкоджає адаптації людини у суспільстві. На підґрунті цих проявів можуть виникати затяжні депресії. Пацієнти втрачають віру в успіх, бажання та наполегливість, які необхідні їм для відновлення рухової та мовної активності.

Якими мають бути ваші дії, якщо хтось із ваших рідних зіштовхнувся з цією проблемою?

Перш за все необхідно розуміти, що розмова – це лише мізерна часточка мови, як засобу взаєморозуміння. Вашим основним завданням є навчитися передавати й сприймати інформацію, емоції та почуття за допомогою жестів, міміки, дотиків. Не залишайте хворого на самоті з його проблемами.

До яких порушень психіки призводить інсульт в подальшому?

Умовно можна розділити картину захворювання на два етапи - ранній та пізній.

На ранньому етапі в клініці переважає синдром когнітивних порушень, який має такі складові:

зниження пам'яті, уваги або здатності до навчання;
підвищена стомлюваність при виконанні розумової роботи;
порушення пам'яті та інших вищих мозкових функцій не викликаючи деменції і не зв’язані з делірієм;
зазначені розлади мають органічну природу. На пізньому етапі на перший план виходить больовий синдром, а згодом до нього приєднується антено депресивний , який включає такі симптоми:
інтелектуальна та рухова загальмованість;
знижений настрій;
швидка втомлюваність та виснажуваність.

Хочу подякувати своїм колегам із відділення церебро–васкулярної патології за сприяння і допомогу в підготовці матеріалів статті.

Психіатричні аспекти синдрому набутого імунодефіцита (СНІД)

Аліна_Кобець — Mon, 24 Dec 2012 18:07:42 GMT

На даний момент чисельність ВІЛ – інфікованих в світі перевищує 30 000 000. По темпам розвитку ВІЛ - епідемії Україна займає перше місце в Європі. За даними UNAIDS в нашій країні інфіковано понад 1 % населення. І тільки кожен другий знає про це.

$CUT$

За даними Фонду Олени Пінчук «АНТИ СНІД» за 10 місяців 2012 року було зареєстровано 17 132 нових випадків ВІЛ-инфекції (з них у 3 344 дітей до 14 років). Отже, щоденно в 2012 році діагноз ВІЛ встановлювали 56 українцам. Всього з 1987 року в Україні офіційно зареєстровано 219 919 нових випадків ВІЛ- інфекції ( з них 36 099 дітей). З 1987 року до жовтня 2012 від СНІДу в Україні померло 27 830 людей, з них 321 випадок – дитяча смертність.

Вперше СНІД було зареєстровано в 1981 році в США, а вже в 1983 визначили вірус, що викликає це захворювання. З того часу темпи росту захворюваності збільшувались з катастрофічною швидкістю.

Як же впливає СНІД на психіку людини?

Психічні порушення при СНІД різноманітні: від неврозів до важких органічних вражень головного мозку. Умовно всі психічні порушення можна розділити на дві групи: перша – пов’язана з реакцією особистості на факт захворювання СНІДом; друга – як результат загальної інтоксикації, органічного ураження головного мозку.

Сам факт наявності невиліковного захворювання виступає в якості постійного психотравмуючого фактору. Згодом, після того як в оточенні ВІЛ - інфікованого дізнаються про його статус, хворий стикається з другою не менш важливою проблемою – соціальна ізоляція. Від хворого відвертається суспільство, виникають внутрішньосімейні і соціальні проблеми, що значно ускладнюють їх життя. Саме з цим фактором пов’язуюють велику частоту суїцидів серед цих осіб.

Сукупність усіх цих чинників у хворих на СНІД викликає негативну реакцію, призводить до реактивних психічних розладів. Звичайно, не слід забувати про фінансові проблеми, які виникають у цих осіб, що не сприяють поліпшенню психічного стану людини.

Розглянемо групу психічних порушень, пов’язаних із органічним ураженням головного мозку. Ще до того, як у хворих діагностують це захворювання, виникають такі психічні порушення: виникає апатія, знижується працездатність та настрій, порушується сон.

Першою «ластівкою» може бути депресія, невдовзі приєднуються ідеї самозвинувачення, відчуття безвиході, які в подальшому можуть трансформуватись в суїцидальні думки. Часто на підґрунті вищеописаних симптомів виникають нав’язливі думки ( виникають страхи зараження родичів побутовим шляхом – хоча хворі і розуміють що це неможливо, та не можуть перебороти сумніви). ВІЛ – це нейротропний вірус (в першу чергу вражає нейрони). Саме цим і пояснюється ранні зміни психіки людини.

З розвитком захворювання наростають і психічні порушення, зміни особистості.

Виникають дисфорії, хворі стають злісними, агресивними, виникають психопатоподібні стани, відчуття тривоги, панічного страху, іноді спостерігаються епілептиформні напади. Зустрічаються також випадки анорексії. З прогресуванням захворювання наростає органічна симптоматика: виникають епізоди потьмарення свідомості, особливо делірії (стан потьмарення свідомості, що супроводжується напливом яскравих зорових галюцинацій, маренням і моторним збудженням), галюцинози, гострі параноїдні психози, депресивні та маніакальні стани. Досить швидко може розвинутись афазія (порушення мови пов’язане здатності розуміти мову), когнітивні порушення (до когнітивних функцій належать: пам'ять, увага, орієнтування у місці перебування і часі, мова, сприйняття, здатність засвоювати і зберігати моторні навички). Перебіг захворювання може бути блискавичним, або прогресувати протягом багатьох років. На комп’ютерній томографії головного мозку виявляють атрофію кори.

Слід зауважити, що під дією ВІЛ часто до основного захворювання приєднуються нейроінфекція, що проявляється підгострою енцефалопатією , або її ще називають СНІД – деменцією (характеризується швидкою втратою інтелекту, дрижанням, центральними парезами кінцівок , атаксією- порушення координації рухів). Кінцевою стадією є кахексія( вкрай важке виснаження організму). В клінічній картині психічних порушень при ВІЛ можна знайти всі відомі психопатологічні симптоми.

Щодня ми чуємо про те що в Україні панує ВІЛ – епідемія. Когось це непокоїть, та на жаль більшості байдуже. Якщо раніше хвороба розповсюджувалась лише серед груп ризику, і це давало нам оманливе відчуття безпеки, то тепер вона вийшла за ці рамки і ВІЛ – інфекція розповсюдилась на всі соціальні і вікові групи населення.

Та ми все ще вважаємо, що це ніколи не торкнеться нас. За результатами опитування більшість респондентів має «розмите» уявлення про ВІЛ. Чому? Відповідь у тій байдужості, з якою ми сприймаємо цю інформацію - ми бачимо лише цифри. Та за цією статистикою приховані понівечені долі людей.