Багато років своєї плідної праці присвятив Вінницькій психіатричній лікарні доктор медицини Леон Людвигович Дорошкевич (1866-1931).

З 1884 по 1889 рр. Леон Людвигович навчався в Юр‘ївському університеті, після закінчення якого залишився працювати на кафедрі психіатрії і нервових хвороб. Він був учнем відомого німецького вченого-психіатра Е Крепеліна, який став одним із основоположників нозологічного напрямку в психіатрії. Після захисту докторської дисертації Леон Людвикович працював ординатором психіатричного відділення Ризької губернської лікарні, у психіатричній лікарні Орловського губернського земства та психіатричній колонії Тверської Губернії. З 1898 р. до самої своєї смерті протягом 33 років Л.Л. Дорошкевич працював у Вінницькій психіатричній лікарні молодшим, старшим ординатором, завідуючим медчастиною, головним лікарем.

З 1905 р. Л.Л. Дорошкевич за сумісництвом очолював сільське господарство психіатричної лікарні, впродовж 25 років займався організацією трудової терапії душевнохворих. Він вважав, що праця для хворих є найкращими ліками, а спостереження і вивчення хворого за таких умов є найправильнішим. Під його безпосереднім керівництвом хворі обробляли землю: орали, сіяли, збирали урожай, садили фруктові та декоративні дерева, розбивали алеї і клумби на території лікарні. Всі алеї декоративних дерев, які в наш час ростуть на території Вінницької психіатричної лікарні, висаджені хворими лікарні за планом і під керівництвом Л.Л. Дорошкевича.

В 1911 р. брав активну участь в підготовці Вінницької психіатричної лікарні до гігієнічної виставки в Дрездені, на якій лікарня отримала почесний диплом. В 1922 р. Дорошкевич перебував в науковому відрядженні до Австрії, Німеччини, Бельгії з метою вивчення трудотерапії.

У роки громадянської війни, коли в Україні лютували різні банди, Л.Л. Дорошкевич багато разів наражався на небезпеку, захищаючи хворих і лікарню від бандитів, які грабували лікарняне майно. В 1920 - 1922 р.р. в колишній садибі хірурга М.І. Пирогова, в селі Вишня (тепер Пирогово), народилася сільськогосподарська комуна ім. Джона Ріда. Л.Л. Дорошкевич за власним бажанням взяв її під свою опіку. Вдень, і в ночі, в морози і дощ приїжджав туди і лікував хворих, доки його самого не звалив сипний тиф.

В 1928 р. він був призначений заступником головного лікаря Вінницької психіатричної лікарні, а в 1929 р. його призначають головним лікарем.

Л.Л. Дорошкевич не обмежувався адміністративною діяльністю, він продовжував свою велику лікарську та наукову діяльність.

На початку 1931 р. Л. Л. Дорошкевич важко захворів. 2 лютого 1931 р. він помер, поховали його на лікарняному цвинтарі поряд з могилою В.П. Кузнецова.