М.В. Країнський народився 1 травня 1869 р. В 1893 р. закінчив медичний факультет Харківського університету, за відмінне навчання був нагороджений золотою медаллю і удостоєний звання земського лікаря. Після закінчення курсу з 1894 р. працював спочатку в психіатричній клініці П.І. Ковалевського, а потім в Харківській губернській земській лікарні, де послідовно займав посади позаштатного ординатора, штатного ординатора, а з 1897 р. головного лікаря. Тут він вперше вилучив гамівну сорочку із вжитку в психіатричній лікарні. В цей період він друкує ряд робіт, а 15 жовтня 1896 р. в Московському університеті захищає докторську дисертацію "К учению о патологии эпилепсии". Офіційними опонентами цієї дисертації були С.С. Корсаков, А.Д. Буличинський, Л.З. Мороковець. Посилання на його дослідження є у Бехтерева, Оппенгейма, Крепеліна, Бінсвангера, Осипова. З червня 1898 р. Микола Васильович займався за кордоном в клініках Бінсвангера, а з січня 1899 р. - в клініці В.М. Бехтерева. В жовтні 1899 р. був призначений директором Колмовської лікарні Новгородського губернського земства..
М.В. Країнський брав участь в особливій нараді при Міністерстві внутрішніх справ для обговорення питання про упорядкування нагляду за душевнохворими в Росії (травеь 1901 р.). Країнський першим описав явище масової психічної інфекції в монографії "Порча, кликуши и бесноватые как явление русской народной жизни" (Новгород, 1900 р.). Широко відомими стали дослідження В.М. Країнського про патогенез епілептичних припадків (1896 р.). Йому першому належить обгрунтування токсичної теорії епілепсії.
За свої дослідження з епілепсії в 1899 р. він отримав міжнародну премію Брюсельської академії, а в 1902 р. - премію Нью - Йоркського товариства по вивченню епілепсії. Робота М.В. Країнського "Энергетика нервного процесса" удостоєна в 1914 р. премії імені Мочутковського.
27 серпня 1901 року Микола Васильович Країнський був призначений директором Вінницької окружної лікарні. За часи своєї роботи в лікарні (серпень 1901 - серпень 1902 р.) він прагнув розвитку системи вільного режиму, яку він рорзпочав впроваджувати ще в Харкові, багато зусиль було віддано ним на проведення постільного лікування і розвиток трудової терапії. Він розробив оригінальну на той час медичну документацію, особливо історію хвороби ("скорбний лист").
При надходженні хворого до лікарні його неодмінно фотографували. Фотографія поміщалась в історію хвороби. Завдяки цьому зберігались характерні для хворого поза і вираз обличчя, весь зовнішній вигляд на час вступу до лікарні. Під час його подальшого перебування на лікуванні робились повторні знімки.
Влітку 1902 р. М.В. Країнський був призначений директором Віленської окружної лікарні.
