В 1951 році Роман Якович закінчив Вінницький медичний інститут працював головним лікарем в будинку санітарної просвіти. У вересні 1953 року був призначений начальником обласного шпиталю інвалідів Великої Вітчизняної війни, а в липні 1955 р. головним лікарем психоневрологічної лікарні.

Розпочав він свою трудову діяльність з відбудови та благоустрою лікарні. Було посаджено багато дерев, декоративних кущів, квітів; заасфальтовано дорогу до вул. Свердлова та алею по вул. Пирогова, прокладено асфальтовані доріжки по всій території. На березі річки Південний Буг була відкрита човнова станція і обладнаний пляж.

Здійснюючи керівництво великим колективом, Роман Якович не переставав працювати і над собою. В 1966 р. він захистив кандидатську дисертацію і отримав звання "Кандидат медичних наук". Його праця на посаді головного лікаря була відзначена багаточисленними подяками. В 1959 році його нагородили значком "Відмінник охорони здоров'я", в 1961-му був нагороджений орденом "Знак пошани", в 1966 р. присвоєно звання "Заслужений лікар УРСР"

В 1972 році Романа Яковича Мар'янчика перевели керувати психіатричною лікарнею в м. Одесі, тобто, розбудовувати лікарню, яка була дуже в занедбаному стані.

17 січня 1980 року Мар'янчика Романа Яковича не стало. Не стало дуже талановитої людини. Роман Якович був не тільки визначним керівником, він був простою доброю людиною - мудрою і справедливою, веселою і дотепною. Світла пам'ять про нього назавжди збережеться в серцях тих, хто його знав та мав велике щастя з ним працювати".