Запорукою надання ефективної допомоги при гострому інсульті, передусім – ішемічному, є максимальне використання переваг, які надає феномен «терапевтичного вікна». Це означає, що ключовим моментом зусиль професійної команди фахівців з інсульту мають бути організаційні заходи, спрямовані на скорочення часу доправлення хворого до центру надання допомоги та випереджаюча активація команди та процедур, що дозволить максимально скоротити час реагування.
Мета дослідження: проаналізувати динаміку (3-річну) якісних показників надання допомоги при інсульті в умовах імплементації системи пренотифікації на території відповідальності спеціалізованого інсультного центру (Вінницька область).
Результати дослідження: з 2014 р. у Вінницькій області проводиться комплекс заходів, спрямований на скорочення термінів догоспітального етапу при інсульті – активна кампанія інформування населення, постійна програма професійного тренінгу медичного персоналу (медицина катастроф, первинна ланка, вторинний та третинний рівні надання допомоги), створення спеціальної безкоштовної телефонної лінії для прямих дзвінків, поширення протоколів та наскрізних маршрутів пацієнта для об’єднання зусиль в одну процедуру, без проміжних етапів та втрати часу.
Динаміка доправлення хворих до центру у «терапевтичне вікно»: у 2014 р. – 126 хворих, у 2015 р. – 211 і у 2016 р. – 296. Виконано за показами процедур системного тромболізису, відповідно, 29 (2014 р.), 61 (2015 р.) та 84 (2016 р.), що склало для цієї категорії пацієнтів 23%, 28,9% та 28,4% активності. Смертність при виконанні процедури тромболізису становила за три послідовні роки 4 (13,8%), 5 (8,2%) та 6 (7,1%) випадків. В 2 випадках причиною смерті була геморагічна трансформація інсульту, в 1 – розшаровуюча аневризма черевної аорти і в 12 – злоякісний набряк мозку.
Медіана оцінки неврологічного дефіциту за шкалою NIHSS у пацієнтів, яким проводилась тромболітична терапія складала 16 (в 2014 р.), 14,9 (в 2015 р.) та 14,1 (в 2016 р.) бали. При виписці медіана оцінок склала, відповідно, 9,6, 7,7 та 6,7 бали.
Важливим показником є час «епізод – двері СКТ». Виглядає, що показник має негативну динаміку: 128,8 (2014 р.), 127,9 (2015 р.) та 136,0 (2016 р.) хвилин. Але це зумовлено розширенням географії охоплення (максимальна відстань – 160 км). Натомість, скорочення терміну «двері СКТ – болюс» (48,2 хвилини, 38 хвилин і 32 хвилини, відповідно), дозволило зменшити загальний час виконання процедури «епізод – болюс» з 2 год. 58 хв. (в 2014 р.) до 2 год. 44 хв. (в 2015 р.) і до 2 год. 42 хв. (в 2016 р.).
З 246 процедур тромболізису при інсульті, виконаних в 2015 р. в Україні, 25 % припадає на активність Вінницького обласного інсультного центру. З 292 процедур в 2016 р. – 84 (28,7%), відповідно. Прогрес зумовлений майже виключно покращенням та спрощенням логістичних процедур на догоспітальному етапі і тому нововведенню, що в цілому організацію та керівництво (і відповідальність) транспортуванням хворого з моменту його першого контакту з медичним персоналом приймає на себе інсультний центр. Єдиний протокол та контрольований в будь-який момент маршрут пацієнта дозволяють оптимізувати допомогу і гнучко адаптувати зміни в залежності від обставин, території, дорожньої ситуації тощо. Наш досвід підтверджує дієвість комплексних зусиль, які, при мінімальних фінансових витратах, потребують, між тим, усвідомлення та відповідальності медичного персоналу.
|