Однією з найбільш важливих проблем сучасної неврології є профілактика, діагностика та лікування мозкових інсультів. Це обумовлено їх високою розповсюдженістю, захворюваністю, інвалідизацією та смертністю.

Інсульт – це раптовий неврологічний дефіцит, зумовлений ішемією або геморагією мозку Гострий інсульт є одним з головних чинників захворюваності та смертності в світі, є важливою причиною захворюваності та тривалого строку непрацездатності як в Україні, так і в інших раїнах світу. Висока частота захворювання зумовлює тяжкі економічні наслідки як для найближчого оточення пацієнта, так і для держави.

Гострий інсульт залишається однією з провідних проблем сучасної медицини, насамперед у зв’язку з високим рівнем захворюваності, великою інвалідизацією та смертністю серед дорослого населення. В світі щорічно виникає 17 млн. інсультів (до 1\3 - у віці – 20-64р.), приблизно 5,7 млн. пацієнтів помирає внаслідок нього. В середньому, кожні 2 секунди реєструється інсульт, кожні 4 години одна людина помирає від інсульту. Захворюваність на інсульт в країнах з високим рівнем доходу знижується, за останні 2 роки - на 40%, а в країнах з низьким та середнім рівнем доходу збільшується (за останнє десятиріччя подвоїлась).

За період 1990 – 2010р. кількість інсультів у людей молодого віку (20-64р.) збільшилась на 25%, смертність - на 36%, інвалідизація внаслідок інсульту –на 73%.

Така ж невтішна статистика стосується і України. Захворюваність на інсульт останні роки збільшується. В Україні щороку реєструється 110-120тис. інсультів та приблизно 40тис. смертей від інсульту в рік, в 27% випадків інсульт є повторним. Слід підкреслити, що середній вік першого інсульту в нашій країні становить 62-64р., що на 8 – 12років раніше, чим в країнах з високим рівнем доходів.

В більшості країн світу гострі порушення мозкового кровообігу входять в трійку самих частих причин смерті. Не менше третини інсультів приводить до летального виходу в гострому періоді, а протягом послідуючого року летальність збільшується ще на 10-15%.

У 80% хворих, що вижили після інсульту, спостерігається та чи інша ступінь обмежень в повсякденному житті, що зумовлено не тільки розладами рухів та мови, а ще і порушенням когнітивної функції. До кінця року після перенесеного інсульту у 20% пацієнтів розвивається деменція. Це і є пандемія, що значно перевищує інші важкі хвороби, і має тенденцію до подальшого росту.

Статистика захворюваності на інсульт по Вінницькій області є відбитком ситуації на Україні.

Так, первинна захворюваність дорослого населення на інсульт у Вінницькій області протягом останніх 3р. залишається високою, та має негативну динаміку: від 33.6 на 10 тис населення в 2012р. до 36,9 в 2014р. Значна питома вага належить інсультам з гіпертонією - від 21,4 на 10 тис. населення в 2012р. до 24,9 в 2014р.

Незважаючи на певні успіхи в лікуванні хворих на інсульт, цереброваскулярні захворювання є інвалідизуючою патологією. Лише 20% хворих, що перенесли інсульт, повертається до праці, 60% - залишається інвалідами, 20% -потребують стороннього догляду. Високий рівень інвалідізації хворих, що перенесли інсульт та потребують нагляду 1-2 родичів працездатного віку, визначають соціально-економічну важливість цієї проблеми.

Запорукою зміни ситуації на краще може бути своєчасне донесення населенню відповідної інформації щодо перших ознак інсульту, надання першої допомоги пацієнтам з гострим порушенням мозкового кровообігу.

Значним внеском в покращення якості надання відповідної допомоги пацієнтам з гострим порушенням мозкового кровообігу є створення інсультних відділень, де допомога таким пацієнтам надається відповідно сучасних європейських рекомендацій та вітчизняних протоколів, основана на доказовій медицині.

Рання ідентифікація мозкової катастрофи є першим кроком лікування. Незважаючи на негативні наслідки інсульту для самого пацієнта, його близьких та суспільства в цілому, значна кількість людей не має уяви про перші прояви інсульту і про необхідні дії при наявності перших ознак захворювання мозку. Такий низький рівень обізнаності є причиною пізнього звертання за медичною допомогою, що призводить до втрати часу на догоспітальному етапі лікування. Сімейні та дільничні лікарі, персонал «швидкої допомоги», що мають безпосередній контакт з пацієнтом в гострішому періоді захворювання, повинні розуміти, що від правильності їх дій залежить успіх всього лікування, і зобов’язані забезпечити пріоритетність госпіталізації при підозрі на інсульт в спеціалізовані центри.

Згадаємо вислів нашого земляка - лікаря, вченого, просвітителя М.І.Пирогова: »Майбутнє належить медицині попереджувальній.». Отже, необхідно визначити умови та чинники формування неправильного способу життя , а їх модифікація, як відомо, знижує ризик розвитку інсульту.

Гіпертензія – найбільш поширений чинник ризику інсульту, який водночас, найбільш піддається усуненню. Артеріальний тиск необхідно знижувати до нормальних значень (менше 140\85 мм рт.ст.), змінивши стиль життя та\або медикаментозним способом.

Цукровий діабет визнано незалежним чинником ризику ішемічного інсульту. Відомо, що у 50% пацієнтів, цукровий діабет діагностується з великим запізненням, і до 2030 р., згідно попередніх підрахунків, буде виявлено до 500 млн. чоловік, що страждають на цукровий діабет. Тому хворим на цукровий діабет необхідно для зниження ризику інсульту притримуватись дієти та контролювати рівень глюкози в крові .

Гіперхолестеринемія. Добре відомий зв’язок між рівнем загального холестерину крові та частоти коронарної хвороби серця та судинної патології головного мозку. Виділяють фактори, що суттєво підвищують вірогідність гіпохолестеринемії та атеросклеротичного ураження судин. Деякі з них відносяться до немодифікуємих чинників - вік, належність до чоловічої статі, обтяжлива по атеросклерозу спадковість. Інші чинники піддаються корекції – артеріальна гіпертензія, аліментарне ожиріння, похибки дієти, паління, гіподинамія, надлишкове емоційне навантаження), інші можуть бути частково модифіковані – (різні види гіперліпідемій, цукровий діабет). При встановленні показника холестерину крові вище 5,2 ммоль\л рекомендовано притримуватись гіпохолестеринової дієти. Відомо, що лікування препаратами, що знижують рівень холестерину крові, чітко зменшує ризик інсульту у пацієнтів із коронарною хворобою серця. Розвиток атеросклерозу можна уповільнити за допомогою змін способу життя, повного чи часткового усунення факторів ризику. На жаль, не всі пацієнти з проявами атеросклерозу обізнані про свій рівень холестерину, хоча індивідуальне значення цього показника повинна знати та контролювати кожна людина з 30 - річного віку.

Ожиріння. Відомо, що із збільшенням маси тіла збільшується частота виникнення багатьох захворювань, в т.ч. серцево-судинної патології, порушень мозкового кровообігу, розладів системи травлення.. До 20025 р. очікується двократне збільшення кількості осіб з ожирінням. Головними чинниками розвитку ожиріння є:

• значна надмірність калорійності їжі над енергозатратами людини.
• генетична схильність,
• низький рівень фізичної активності.

Регулярна фізична активність обернено пропорційно пов’язана з ризиком інсульту. Це пояснюється сприятливим впливом руху на масу тіла, артеріальний тиск, холестерин крові та толерантність до глюкози.

Паління – визнаний чинник ризику інсульту ( ризик зростає більш як у 6 разів), та значно збільшує можливість виникнення повторного інсульту. У осіб, які припиняють палити, знижується ризик розвитку інсульту приблизно до 50%.

Доведено, що надмірне вживання алкоголю підвищує ризик розвитку ішемічного та геморагічного інсульту.

Важливу роль відіграють комбінації різних факторів ризику, наявність інсульту в родині та наявність інсульту у людини в минулому

Необхідно зауважити, що недостатня обізнаність є причиною несвоєчасного звертання за медичною допомогою .

Інсульт. Ознаки небезпеки:

• Раптова слабкість або оніміння в обличчі, руці або нозі, або в половині тулубу.
• Раптове погіршання або втрата зору.
• Раптове утруднення в мові або в розумінні зверненої мови.
• Раптовий сильний головний біль без очевидної причини.
• Раптова втрата рівноваги.

Якщо у Вас і у Ваших близьких мають місце вищевказані прояви, особливо в разі ураження половини тулубу, негайно викликайте « швидку допомогу» або зверніться до лікаря.

Пам’ятайте, що лікування інсульту повинно проводитись в спеціалізованому відділенні лікарні.

Таким чином, належна увага до проблеми гострої цереброваскулярної патології, обізнаність населення щодо перших ознак мозкової катастрофи, своєчасне надання спеціалізованої допомоги, впровадження адекватних заходів первинної та вторинної профілактики дозволить своєчасно попередити розвиток інсульту та покращити якість та тривалість життя пацієнтів з цереброваскулярною патологією.

Згідно Європейської хартії здорового серця, профілактика атеросклерозу та серцевосудинних захворювань перш за все передбачає:

• постійний контроль та досягнення цільових рівнів холестерину,
• відмова від паління,
• адекватний рівень фізичних навантажень – не менше 30 хвилин 5 разів на тиждень,
• раціональне харчування.
• нормалізація ваги тіла,
• артеріальний тиск нижче 140\90 мм рт.ст.,
• нормальний рівень цукру крові.
• обмеження емоційних навантажень.

Сьогодні і лікар, і пацієнт згодні з простою істиною – якщо раніше будуть отримані результати, то вчасно буде надана відповідна допомога пацієнту; а наявність об’єктивних даних допоможе правильно призначити необхідне лікування.

Тож бувайте здорові!

Об’єм заходів вторинної профілактики інсульту залежить від характеру захворювання, фоні якого стався інсульт. Згідно з результатами досліджень, отриманими на сьогоднішній день, розроблені такі рекомендації:

• Застосування фіксованої комбінації ацетилсаліцилової кислоти( АСК) та дипірідамолу, яке показало бульшу ефективність для профілактики інсульту, ніж монотерапія одним із цих преаратів.
• Якщо фіксоване поєднання АСК та дипірідамолу недоступне. АСК у низьких дозах ( 50-350 мг) є препаратом вибору.
• Клопідогрель більш ефективний , ніж АСК, щодо запобігання випадкам атеротромбозу.Він також може бути препаратом вибору. Принаймні клопідогрель може вважатися препаратом першої лінії упацієнтів, які не переносять АСК, у пацієнтів з високим ризиком та у тих, хто мав новий ішемічний інсульт на фоні застосування АСК.
• Пацієнтам з кардіоемболічним варіантом інсульту потрібно призначати непрямі антикоагулянти під контролем відповідного аналізу крові.

Якщо при обстеженні пацієнта виявлені зміни в судинах головного мозку ( наявність атеросклеротичних бляшок, патологічна звитість, або звуження судин – стеноз більше 50% ), то таким пацієнтам рекомендується консультація нейрохірурга для вирішення питання про проведення хірургічних заходів – каротидної ендартеректомії, стентування.