Височанська Т.Г., Чирка Ю.Л., Костенко Т.В.

Вінницька обласна психоневрологічна лікарня ім. акад. О.І.Ющенка, інсультне відділення

Однією з актуальних проблем сучасної клінічної медицини в багатьох державах , в т.ч. і в Україні, є проблема серцево-судинних захворювань.

Кардіоваскулярні захворювання продовжують передувати в структурі захворюваності та смертності, є причиною кожної третьої смерті в світі. Щороку 77,2 млн. чол. помирає від інфаркту міокарду та 5,5 млн. чол. – від інсульту.

Серед судинних захворювань мозку найважчим за наслідками є мозговий інсульт.

В Україні кожні 4-5 хвилин хто-небудь захворює і кожні 15 хвилин помирає від інсульту.

Захворюваність цією патологією в 2006 р. в Україні склала 281,1 на 100 тис. населення, в порівнянні з 2002 р. збільшилась в 1,1.

Згідно офіційних даних МОЗ України, в 2006 р. було зареєстровано 125 тис. випадків ГПМК та 34 тис. смертей, пов’язаних з інсультом.

Країна лідирує в Європі за смертністю від інсульту - в 2006 р. 72,8 випадків на 100 тис. населення проти 37-47 випадків на 100 тис. населення в розвинених країнах.

Всесвітньою організацією охорони здоров’я в 2004 р. інсульт було оголошено глобальною епідемією, що загрожує життю та здоров’ю населення планети.

Одним з напрямків попередження та запобігання захворюваності на інсульт є санітарно-просвітницька робота серед населення щодо факторів ризику інсульту, пропаганда здорового способу життя.

Артеріальна гіпертензія є одним з корегованих факторів ризику інсульту.

Контроль АГ в популяції вважається одним із провідних напрямків в системі лікувально-профілактичних заходів щодо серцево-судинних захворювань. Підвищений рівень артеріального тиску (АТ) визначає ступінь неблагополуччя епідеміологічної ситуації щодо ризику смерті від серцево-судинних захворювань серед населення. Справжня кількість людей з артеріальною гіпертензією залишається невідомою: хворий може мати підвищений АТ роками, не знати про це і всі роки перебувати під постійно зростаючим ризиком серйозних серцево-судинних ускладнень. Окрім того, часто люди з АТ, які знають про свою хворобу, недостатньо обізнані з цим ризиком і відповідно легковажно ставляться до захворювання, не лікуються зовсім, або лікуються неправильно (несистематично, неправильними ліками, в неадекватних дозах тощо.) Отож медикам варто іноді вдаватися до гучних та нестандартних заходів, що привертають увагу широкого загалу до існуючої проблеми, змушують людей усвідомити, що ця проблема може стосуватись кожного.

На виконання Указу Президента України від 04.02.1999р. № 117/99 «Про програму профілактики і лікування гіпертензії в Україні», Державної Програми «Запобігання та лікування серцево-судинних і судинно-мозкових захворювань на 2006 – 2010 р.р.» в листопаді – грудні 2007 р. в Вінницькій обласній психоневрологічній лікарні ім. О.І.Ющенка проведена акція – «Виміряй артеріальний тиск на робочому місці». Метою опитування було виявлення обізнаності медичних працівників лікарні в особистих показниках АТ, прихильність до лікування при наявності гіпертонічної хвороби, привернення уваги співробітників до проблеми АГ та її ускладнень, з’ясування інформованості про перші ознаки гострого порушення мозкового кровообігу та фактори ризику виникнення інсульту.

Матеріали: Опитування та вимірювання артеріального тиску проводили медичні сестри інсультного відділення. В опитуванні прийняло участь 586 медичних працівників нашої лікарні (чоловіків-77, жінок-509), серед них були лікарі, медичні сестри та молодший медперсонал. Опитувані розділені на вікові групи – молодше 20 років - 18 осіб, від 20 до 40 років – 305 осіб, від 40 - до 60 років - 244 та старше 60 років – 18 осіб. Проведено статистичний аналіз отриманих даних.

Результати: В результаті проведеної акції визначено нормальний артеріальний тиск у 439, підвищений – у 146 осіб, що складає 25% від загальної кількості опитаних. Серед останніх про наявність підвищеного артеріального тиску не знає 53 особи, що складає більше третини (36%) співробітників, яким необхідно звернути увагу на стан свого здоров’я. Серед співробітників з підвищеним артеріальним тиском регулярно приймають антигіпртензивні засоби тільки 43 (30%) особи, нерегулярно приймають ліки 57 (40%) осіб, а 30% - взагалі не приймають ліки. Ознаки інсульту, за даними опитування, відомі тільки 383 (65,3%) особам та не володіють інформацією про ознаки мозкової катастрофи 202 особи, що складає 34.5%. Фактори ризику інсульту відомі тільки 378 (65%) медичним працівникам нашої лікарні.

Висновок: Вражаючим є дані про те що 70% осіб серед співробітників з підвищеним артеріальним тиском не мають адекватного лікування (не лікуються, або лікуються не регулярно), а третина медичних працівників лікарні не знають ні факторів ризику інсульту, ні перших ознак гострого порушення мозкового кровообігу!

На жаль, медична освіта та робота в лікарні не є обов’язковим фактором уважного ставлення до власного здоров’я, та вказує на необхідність поширення загальноосвітніх знань з приводу профілактики цереброваскулярної патології та проведення подальшої роз’яснювальної роботи з питань виявлення та лікування гіпертонічної хвороби як одного з факторів ризику виникнення інсульту. Проведення подібних акцій є необхідним, оскільки вони привертають увагу населення до свого здоров’я, нагадують про необхідність здорового способу життя, сприяють подальшому розвитку профілактичного напряму у медицині.