Височанська Т.Г., Кривенко Г.О., Костенко Т.В., Бородій С.О., Гельман Г.Г., Височанський О.В.
Вінницька обласна психоневрологічна лікарня ім. акад. О.І.Ющенка, інсультне відділення
Ціль: оцінка результатів процедури тромболізісу за 2011р., проведеної в умовах інсультного відділення ВОПНЛ ім. акад. О. І. Ющенка.
Актуальність теми: Інсульт – поширена причина первинної інвалідності, тимчасової і \ або стійкої непрацездатності. У Росії та Україні рівень інвалідизації через 1 рік після перенесеного інсульту становить від76% до 85%, тоді ж як у країнах Західної Європи - 20-30%. (Kalra L.,1994; Шахпаронова Н.В., Кадыков А.С.,2006), що свідчить про недостатній рівень організації лікувального та реабілітаційного процесу.
На основі вивчення патогенетичних механізмів розвитку мозкового інсульту за допомогою сучасних методів нейровізуалізації, біохімічних досліджень, а також даних доказової медицини сьогодні розроблені сучасні підходи до ведення пацієнтів з гострим порушенням мозкового кровообігу. При ішемічному інсульті – це терапія, спрямована на відновлення судинного русла (тромболізис). Основним церебральним тромболітиком визнано альтеплазу (рекомбінантний активатор тканинного плазміногену recombinant tisue plasminogen activator/ rtPA). Тромболітичну терапію відносять до розряду таких методів лікування, ефективність яких доведена крупними багатоцентровими дослідженнями. Застосування цього методу дозволяє на 30% зменшити інвалідизацію пацієнтів.
В інсультному відділенні Вінницької обласної психоневрологічній лікарні ім. акад. О.І.Ющенка вперше процедура тромборлізису була проведена в 2007р. В наступні роки прогресивно збільшувалась кількість пацієнтів, в лікуванні яких була застосована тромболітична терапія, що суттєво вплинуло на відновлення втрачених функцій, ступінь незалежності в побуті, рівень фізичної активності, і зменшило інвалідизацю пацієнтів після перенесеного ішемічного інсульту.
Матеріали та методи: Проведено аналіз історій хвороб пацієнтів з ішемічним інсультом яким було проведено тромболізис протягом 2011р.р. Після проведення нейровізуалізації \ веріфікації ішемічного інсульту та відбору згідно протоколу пацієнтам застосовано введення препарату «Актилізе». Процедуру тромболітичної терапії в 2010р виконано 14 пацієнтам (11чол, 3 жін), в 2011р. – 18 ( 12 чол, 6 жін).
Розподіл пацієнтів за віком
Рік | Вік пацієнтів |
До 40р. | 40-60р. | 61-70р. | Більше 70р. |
2010 | - | 5 | 6 | 3 |
2011 | 1 | 5 | 9 | 3 |
Було доставлено в 2010 р.мешканців м. Вінниці – 10 чол, мешканців області-4 чол., в 2011р. відповідно 10 та 8 чол.
Стан пацієнтів оцінювався по шкалам NIHSS / Rankin при вступі та по шкалам NISS / Bartel / Rankin через 7 днів після проведення процедури. Протягом перебування в інсультному відділенні після стабілізації стану (відповідного стану свідомості, нормалізації діяльності серцевосудинної\ системи) щодня з пацієнтами працює мультидисциплінарна команда, яка застосовує заходи ранньої активізації та реабілітації, що дозволяє запобігти виникненню ускладнень перебігу інсульту, зменшити ступінь неврологічного дефіциту та когнітивних розладів.
Також стан пацієнтів оцінювався згідно шкали загальної оцінки після проведення тромболізису в першу добу після введення тромболітика, на 5 добу, при виписці та через 3 місяці після виписки із інсультного відділення (інформація була отримана при безпосередньому огляді пацієнта у відділенні або при огляді на дому).
Для оцінки отриманих результатів тромболізису при гострому ішемічному інсульті була застосована шкала семибальної оцінки, яка розроблена лікарями інсультного відділення під керівництвом професора Московко С.П. - завідувача кафедри нервових хвороб ВНМУ ім. М.І. Пирогова.
1- покращення ( повне відновлення неврологічних функцій, або залишкові явища у вигляді симптомів, що практично не обмежують будь-яке функціонування, неускладнений перебіг лікування).
2- значне покращення ( очевидне відновлення функцій, регрес сукупної оцінки неврологічного дефіциту за шкалою NIHSS >75%, залишкові явища, що в мінімальній ступені обмежують функціональні можливості пацієнта: індекс Bartel 75-100%, оцінка за шкалою Rankin 1-2, практично не ускладнений перебіг лікування);
3- незначне покращення. Регрес сукупної оцінки за шкалою NIHSS 50->75%, залишкові явища, що в помірній ступені обмежують функціональні можливості хворого: індекс Bartel 60-75%, оцінка за шкалою Rankin 2-3, ускладнення проведення тромболізісу, що не мали клінічно значущих наслідків – не збільшили тривалість госпіталізації, не збільшили неврологічний дефіцит під час своєї появи);
4- немає змін (регрес неврологічного дефіциту відсутній або вкрай незначний, ускладнення проведення тромболізису, що не мали клінічно значущих наслідків);
5- мінімальне погіршення (помірне зростання неврологічного дефіциту, незважаючи на проведений тромболізис, ускладнення процедури тромболізису, що мали клінічні наслідки – продовження терміну госпіталізації, інтенсифікація терапії по усуненню ускладнень);
6- значне погіршення (значне зростання неврологічного дефіциту, ускладнення тромболізису, що загрожували життю – великі кровотечі, в тому числі внутрішньочерепні гематоми);
7- дуже значне погіршення (смерть пацієнта).
Серед 18 пацієнтів, яким в лікуванні було застосовано процедуру тромболізису, 1 пацієнт помер на шосту добу через геморагічну трансформацію ішемічного вогнища (дуже значне погіршення, що склало 5.5%:), 1 пацієнт був переведений для подальшого лікування в кардіологічне відділення міської лікарні з приводу гострого коронарного синдрому.
Шкала оцінки результатів | 1 доба | 5 доба | Виписка | Через 3 міс. |
1 | 2 (11,1%) | 7 (41,3%) | 7 (41,3%) | 10 (62,5%) |
2 | 5 (27.8%) | 4 (23,5%) | 4 (23,5%) | 4 ( 25%) |
3 | 5 (27.8%) | 5 (29,4%) | 6 (35,2%) | 2 (12,5%%) |
4 | 5 (27.8%) | 1 (5,8%) | - |
- |
5 | - | - | - |
- |
6 | - | - | - |
- |
7 | 1 ( 5,5%) | - |
- | - |
- | 18 пацієнт. | 17 пацієнтів
1 летальн. | 17 пацієнтів | 16 пац.
(1 перевед
в кардіологію.)
|
Оцінка за шкалою інвалідізації Rankin на 7 добу та через 3 міс. ( 16 пацієнтів)
Ступінь
інвалідизації | Кількість пацієнтів |
вступ | через 7 днів/
/виписка
| через 3міс. |
0 | - | 1 ( 5,9%) | 6 (37,5%) |
1 | - | 5 (29,4%) | 5 (31,5%) |
2 | - | 1 ( 5,9%) | 3 (18,4%) |
3 | - | 6 (35,3%) | 1 ( 6,3%) |
4 | 11 (61,1%) | 4 ( 23,5%) | 1 ( 6,3%) |
5 | 7 (38,9%) | - | - |
З 18 пацієнтів після проведення процедури тромболізису не мали явних ознак інвалідності на момент виписки 6 чол.(35,3%), за даними катамнезу через 3 міс. - 11 чол. (69%).
Оцінка за шкалою незалежності в побуті Bartel (17 пацієнтів)
Оцінка | при виписці | через 3 міс. |
75 – 100 балів | 9 пацієнтів (52.9% ) | 15 (88,2%)
|
50 – 75 балів | 5 пацієнтів (29,4% ) | 1 (5.9% ) |
0 - 50 балів | 3 пацієнта (17,6% ) | 1 (5,9% ) |
Отже, за даними катамнезу, через 3 міс. 14 пацієнтів (82.5%) були незалежними в побуті.
Серед пацієнтів працездатного віку ( до 60р. – 6 пацієнтів) 1 пацієнт (17%) помер (геморагічна трансформація), 5 пацієнтів (83%) через 3 міс., за даними катамнезу, стали повністю незалежними в побуті.
Висновки: Запорукою успішного лікування пацієнтів з ішемічним інсультом є застосування процедури тромболізису згідно дотримання єдиних загальних рекомендацій та виконання її в умовах спеціалізованого відділення. Суттєве значення мають рання вертикалізація та активізація пацієнтів, що сприяє більш повному відновленню порушених функцій. Аналіз отриманих даних диктує необхідність більш широкого впровадження сучасного методу лікування ішемічного інсульту - застосування тромболізису, що дозволяє позитивно вплинути на ступінь інвалідизації, та покращити якість життя пацієнтів та їх найближчого оточення після перенесеного інсульту.
|